-
1 вибігти
= вибігати II -
2 вибілювати
-
3 вибігати
-
4 вибір
чchoice; ( відбір) selection; ( альтернатива) alternativeзупинити свій вибір (на) — to choose, to fix ( upon)
-
5 вибірка
1) ( дія) selection, sorting2) стат. (підмножина, результат) sample, sampling -
6 вибірковий
-
7 вибілити
док. див. вибілювати -
8 вибір
choice, option, selection -
9 вибір альтернативних положень
Українсько-англійський юридичний словник > вибір альтернативних положень
-
10 вибір валюти платежу
option of change, option of paymentУкраїнсько-англійський юридичний словник > вибір валюти платежу
-
11 вибір громадянства
choice of citizenship, option of citizenshipУкраїнсько-англійський юридичний словник > вибір громадянства
-
12 вибір професії
-
13 вибір шлюбного режиму
Українсько-англійський юридичний словник > вибір шлюбного режиму
-
14 вибіркова виключність
Українсько-англійський юридичний словник > вибіркова виключність
-
15 вибіркова перевірка
restricted audit, spot checkУкраїнсько-англійський юридичний словник > вибіркова перевірка
-
16 вибіркова ревізія
Українсько-англійський юридичний словник > вибіркова ревізія
-
17 вибіркове ембарго
Українсько-англійський юридичний словник > вибіркове ембарго
-
18 вибіркове застосування закону
Українсько-англійський юридичний словник > вибіркове застосування закону
-
19 вибіркове правозастосування
Українсько-англійський юридичний словник > вибіркове правозастосування
-
20 вибіркове спостереження
Українсько-англійський юридичний словник > вибіркове спостереження
См. также в других словарях:
ВИБ — может означать: Владимирский институт бизнеса Вологодский институт бизнеса … Википедия
вибігати — вибігти (бігцем залишати якесь приміщення, місце / з являтися де н.), вилітати, вилетіти, вихоплюватися, вихопитися, вискакувати, вискочити, висипати, висипати, випорскувати, випорснути, виноситися, винестися; вислизати, вислизнути, висмикуватися … Словник синонімів української мови
вибігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вибійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вибійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вибійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вибійчаний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вибілювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вибілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибілюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибілюючий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови